І я…весною зголоднів

Каштани  знову  розцвіли,
Як  перкаль  сніжно,  сніжно  -  білі.
Вітри  притихли  і  дощі,
Горять  свічки  в  ванілі.      

Як  ті  принцеси  у  парчі,
Неначе  з  казки...  містерія.
В  суцвіття  капають  вірші,
Довкруж  округа  мліє.

Із  гаю  чешуть  солов’ї,
В  піснях  своїх  колишуть  віти.
Каштани  Київські  мої,
Моїх  рядочків  діти.

І  я…  весною  зголоднів.
Течуть  блаженства  гір  потоки.
Замилувався  й  оп’янів,
Понесли  в  юність  роки.

               Приспів:
У  пелюстках  весняних  стуж,
Весна  довкруж...  ти  не  поруш.
Наснага  сипле  в  ноги  з  круч,
І  обрус  струменіє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2017
автор: Дідо Миколай