Вже давно покохав тебе я сильно,
та не знав, що тобі я неприхильний...
Що робити тепер я сам не знаю -
Без кохання твого життя не маю!
Я хотів все забуть, та неможливо,
Бо в душі все кипить надто бурхливо.
За кохання твоє боротись мушу,
Бо запав образ твій у мою душу.
Як не бачу тебе - на серці зимно,
Холодно і чомусь так не спокійно,
Та з'являєшся ти - і все минає
Й існування моє життя вбирає.
Лиш для тебе тепер я жити буду,
Вже ніколи тебе я не забуду,
Бо кохання твоє - велика сила,
Що навіки б життя моє змінила.
Янголи захистять нас, моя мила,
І кохання спинити вже не сила,
Та не знатиме душа моя спокою,
Поки не зостанеться з тобою.
Тоді світло з небес осяє землю,
Замалюю свій смуток аквареллю,
Обійму тебе й забуду давню втому
І уже не віддам тебе нікому!
Я люблю тебе,
Життя клином пролітає,
Але не хвилююсь я,
Бо любов нам буде раєм.
4, 5, 9 січня 2007 р.
м. Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2017
автор: Сергій Ткач