Сьогоднішній ранок якийсь особливий,
Хоч все як завжди - чорна кава і тиша...
А все навкруги ніби стало світлішим,
Здалося усе неможливе - можливим...
Я знаю, що ти мої вірші читаєш
Якраз в ці хвилини квітневі ранкові.
Душа відчуває обійми любові
І те, як ти мною закохано мариш...
Якась телепатія вже поміж нами...
А може це все мені тільки здалося,
Що ти доторкнувся до мого волосся,
Мов подихом вітру - своїми думками.
Ти ніби вустами торкнув мої плечі...
Цілуєш... Вуста підіймаються вище -
До вуст... Відчуття виливаються в вірші:
Кохаю - душа моя римами шепче...
Нехай збережуться у римах застиглих
Ці всі почуття, що між нами пробігли,
Подібні до сонця, подібні до снігу -
У римах ніколи не знайдуть загибель.
Сьогоднішній ранок якийсь особливий.
На серці - спокійно і значно світліше.
Читай мого серця віршовану тишу
І все неможливе відчуєш - можливим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2017
автор: Елена Марс