Вона вміла дарувати радість,
Вона вміла зігрівати теплом,
А Він вмів замовчувати малість,
Про те, з ким вчора під одним зонтом
Стояв на пристані, так обіймавши ніжно,
Про те, хто засинав на Його грудях,
Про те, чому вертається так пізно,
З чим саме цигарки Він курить...
Вона уміла щастя дарувати,
А Він із вдячністю усе приймав...
Хворіти почала. Здала кров. Раптом,
Дізналась який Він Їй “сюрприз” подарував.
Хворіла та любила. Вибачала.
Боролась за кохане так життя...
Його життя.. Свого не жалкувала.
Аби не СНІД Вона б іще жила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73129
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.05.2008
автор: Эллария