Дощі збили білі віночки зі слив,
А з вишеньок – сукні весільні.
Трава ж оновила наряд після злив,
Бага́тить пейзажі довкільні.
І яблуні в блідо-рожевих шовках,
Грушки – з білим салі на вітах.
Нереститься риба в річках і ставках,
Бузку фіолетяться квіти
Побрився нарцис, не боїться дощу.
Тюльпан, що пелюстя розкинув,
Стулив його в час, поки ливень не вщух,
Нутро захистив від загину.
Щось губить, а щось одягає убір.
То сонце…, то стужа…, то вітер...
Хай грім навіть! Азбучний вийми набір,
Склади слово щастя із літер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731261
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.04.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)