Завжди в Україні,
у важку хвилину,
Кобзарі співали про рідну
Батьківщину.
Піснями доносили
Правду до людини.
Ми зараз ,
як ті лелеки,
зігнані війною з насидженого місця,
блукаємо світом,
кому де заманеться.
Димлять наші домівки,
як гніздечка звиті.
Плачуть струни Кобзи,
як у Заповіті.
Над моєю Країною
чорні хмари кружляють,
Кобзарі сумні пісеньки співають.
Материнські сльози,
Життя вже не рахує, їхньої туги
та сердечний плач не лікує.
Кров'ю безвинних наша Земля полита,
молодих, сильних, вірних.
Кобзи звучали на протязі століть,
Слава Україні і зараз звучить!
Героям Слава!
Плата на жаль дуже гірка,
за ці високі, любі слова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731180
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.04.2017
автор: Svitlana_Belyakova