Дві сторони

Ще  й  досі  над  верхівками  дерев
Проноситься  забута  зла  звитяга.
І  голосіння  королів  та  королев.
Аж  плаче  тихий  вітер,  бідолага.

Ще  й  досі  із  могил,  печер  та  урвищ
Лунає  крик,  породжений  печаллю.
Лунають  відгуки  страшних  побоїщ.
І  плач  жіночий,  стишений  вуаллю.

Ще  й  досі  по  річках  пливуть  списи.
Мечі  та  лати  дно  водоймищ  покривають.
І  сотні-тисяч  тіл  без  душ  й  краси,
Яких  ніколи  не  знайдуть  і  не  впізнають.

Ще  й  досі  на  сторінках  книг,
Написаних  натхненною  рукою,
Видніється  минулий  горе-подвиг.
Не  дав  нікому  він  ні  щастя,  ні  покою.

Ще  й  досі,  після  тисяч  років  вбивств,
Розстрілюють,  роздрібнюють,  стирають...
Вчиняють  сотні  незбагненних  звірств!
І  це  усе  за  свою  правду  мають.

Ще  й  досі  подвиг  розуміється  двояко.
Ще  й  досі  у  медалі  є  дві  сторони.
Ще  й  досі  є  свої  й  чужі  вояки.
Одні  підуть  до  люльки,  інші  -  до  труни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731163
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.04.2017
автор: Talion