І в темноті я все бачу твою тінь
І у снах завжди лиш очі твої.
Доторкнутись, обійняти неможливо,
Мені хоч раз тебе побачити важливо
У пам'яті щасливі ті моменти
І твого сміху й усмішки фрагменти.
І не поверну я це все ніколи,
За що мені ця мука і ці болі
"Я так тебе люблю" хочу сказати
Тихесенько на вухо прошептати,
Та ти давно не чуєш вже мене
І пройде час та біль цей не мине
І я подивлюсь вкотре в небо,
Та запитаюсь Господа: "За що?!"
За що забрав ти її в мене?
Без неї вже моє життя "ніщо"
Я так її люблив, я нею жив
Щоранку прокидався, лиш для неї.
А ти це горе з нами сотворив
Чогось чекаю, дивлюся на двері
З червоною гвоздикою в руках
Та змореним від сліз лицем,
Прийду я знову у цей морок
Де все більше помираю з кожним днем
Сьогодні я залишусь тут назавжди,
Я просто обійму твою могилу.
Забуду я про всі ці негаразди
Й до тебе в вічність я порину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2017
автор: В.О Кароока