Розстеляються сонця снопи
В переливах цвітіння кульбаби-
Обхопи, тільки не потопи
Водоспадом весняної зваби!
Зашкарублість вагань прожени,
Застережливість знищи колишню!..
Замани! Тільки не обмани
Білизною заквітлої вишні!..
Розбуди все, що спить навкруги,
І звільни від затерплої тліні.
Хай згоряє метелик нудьги
У шаленстві окреслених ліній!
© Володимир Присяжнюк
27.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2017
автор: Володимир Присяжнюк