Українці Росії, повертайтесь додому,
У вогні наша ненька і ще поки жива.
І що буде із нею, поки нам невідомо,
Поможіть українці, ці почуйте слова!
Українці Канади, Аргентини і штатів,
Я, як син України, звертаюсь до Вас:
Пригадайте коріння, як ваш прадід горбатів,
Дайте волю здобути, бо прийшов нині час...
Все забрали до крихти москалі із Росії,
Ці рашисти й понині, як вампіри п'ють кров.
Хай народ України добро вдома розсіє,
Замість матів рашистських, щоб воскресла любов.
Москалі призабули, як Москву ми вже брали,
Воювали з князями – не гнобили народ.
Вони навіть «братами» нас в свій час називали,
А тепер ніж у спину від московських «господ».
Українці Росії, повертайтесь додому,
У вогні наша ненька і ще поки жива.
І що буде із нею, поки нам невідомо,
Поможіть українці, ці почуйте слова!
Українці Канади, Аргентини і штатів,
Я, як син України, звертаюсь до Вас.
Пригадайте коріння, як ваш прадід горбатів,
Дайте волю здобути, бо прийшов нині час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730780
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2017
автор: Віталій Назарук