Не втрачай через мене свій розум

Не  втрачай  через  мене  свій  розум,
Краще  крила  свої  підлікуй.
Лід  розтав,  і  весна  на  порозі.
Не  бентежся,  мене  поцілуй.

Я  беру  твій  дарунок  -  троянду,
Посміхаюся  сонцю  й  весні
І  читаю  вірші  з  фоліанту
Про  кохання  чудовії  дні.

Любиш  душу  мою  до  нестями,
І  твоя  -  мені  ближча  за  всіх.
Переповнене  почуттями  
Серце  б*ється...  любов  -  це  не  гріх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)