Є таланти в наших селах

Той,  хто  скаже,  що  в  районі  талантів  немає,
Він,  напевно,  милі  друзі,  і  людей  не  знає.
Бо  в  любім  селі  сьогодні  є  славні  таланти:
Є  поети,  є  артисти  й  славні  музиканти.

Хто  не  чув  наші  музики  з  Братковець,  з  Дашави,
З  Йосипович,  з  Бережниці,  як  гули  забави.
А  послухайте  ансамблі,  чи  хори  тутешні…
Де  поїдуть  виступати,  все  стають  найперші.

А  тому,  що  наші  люди  вміють  працювати
І  у  свята,  і  в  неділю  можуть  й  заспівати.
Та  ще  й  як!  Як  соловейків  голоси  їх  ллються.
І  в  житті  вони  веселі,  не  сумні  -  сміються.

Поїдь  в  Жулин,  чи  у  Довге,  в  Грабівці,  чи  в  Вівню,
На  концерт  тебе  запросять,  не  затратиш  й  гривню.
А  от  Конюхів  всім  знаний  й  Голобутів  давний,  -
Патріотами  величні,  ще  й  піснями  славні.

Тай  любе  село,  шановні,  велике  й  маленьке  –
Є  для  своїх  миле,  любе  й  завжди  дорогеньке.
Тут  їх  діти,  і  їх  предки  родились  і  жили,
І  чи  в  радості,  чи  в  горі  з  піснею  дружили.

А  поети,  Боже  милий,  це  душа  народу.
Є  й  сучасні,  молоденькі  борці  за  свободу.
От,  у  мене  на  руках,  книжечка  прекрасна.
Це  Ігоря  Борщика  із  Балич  і  власна.

А  як  пише,  яка  буква  у  рядочку  кожна.
Без  любові,  без  емоцій  –  читати  не  можна.
Є  і  учні,  що  вже  хочуть  свій  талант  відкрити,
Бо  така  в  нас  росте  молодь.  –  Їм  творить  і  жити.

А  я  хочу  на  останок  дві  пари  згадати,
Тих,  що  в  клубі,  у  Дашаві  не  дають  дрімати.
Як  на  сцені  заспівають  –  Пилипів  і  Степчен,
То  у  залі  тихо,  тихо,  лиш  стукоче  серце.

Чи,  як  вийдуть  Берездецькі  Андрій  і  Ірина,
Підтримує  овацію  і  мала  дитина.
І  не  тільки  у  Дашаві,  але  в  всій  окрузі,
Линуть  селом  мелодії,  як  солов’їв  в  лузі.

Більш  не  хочу  називати  прізвищ,  щоб  не  збитись,
Бо  по  селах  їх  багато  й  можу  помилитись.
А  тому,  шановні  друзі,  вибачте  старому.
Я  вас  люблю,  поважаю  й  підтримую  в  всьому.

А  тим  панам,  що  не  знають,  де  ростуть  таланти,
Скажу  просто:  вони  в  клубах  всі  і  музиканти.
І  то  гордість  сіл  і  краю  є  й  буде  довіку,
Бо  де  пісня  в  душі  й  в  серці,  там  любов  без  ліку.

Така  наша  Україна  від  села  до  міста.
І  чи  в  праці,  а  чи  в  свята  –  все  лунає  пісня.
І  так  було  і  так  буде,  поки  живуть  люди,
Бо  ми  славні  українці  й  нас  по  світах  всюди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730753
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2017
автор: Дашавський поет