Відсьогодні із першої ночі,
Вже не буде того, що колись –
Мирний атом біду напророчив.
Божа Матір, за нас помолись!
Транспаранти. Колони святкові.
Першотравень. Червоний колор.
Сніжно-біло в пожежників крові.
У Канаді оленів йде мор.
Палить сонце. Маленьке дитятко
Радо кульку за нитку трима –
Через день її люблячий татко
На гасінні – вже татка нема.
Стало пусткою затишне місто.
Владарює просторами смерть
І висмоктує мозок із кістки.
Утікайте!
Рятуйтеся!
Геть!
Ліквідатори, в вічі що смерті
Подивились без скарг, зайвих слів,
Ви ніколи не будете стерті
Із поваги людської листів!
Вас, сміливці, життя, що поклали
За життя на цій грішній землі,
За науки амбітність й держави,
Хай колишуть небес кораблі!
Все на світі ми прагнемо знати –
Доля рідко навча без різок.
Чорний біль, жаль розлуки і втрати –
Надвисока ціна за урок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730632
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: Серафима Пант