Дзвони Чорнобиля у вічності лунають -
Найбільша техногенна катастрофа,
У двадцять перше із двадцятого волають,
Вселяють жах, тривогу і неспокій.
Куди не кінь - людський скрізь фактор:
Недоробив, зробив щось «на авось»,
Тому рвонув Чорнобильський реактор,
Державне будівництво в Україні не збулось.
Людська істота в світі сама досконала
І їй під сонцем жити б та любить,
Але завжди і скрізь їй щастя не хватало,
Тож намагається всяк іншого перехитрить.
26.04. 2017р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730619
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: БГІ