Танок полум’яний: крок, помах руки –
Торкає долоня обличчя.
Плете павучок межи пальців нитки,
І подих гарячий все ближче.
Трояндою bata de cola кружля,
В пелюстках заплутує очі.
Під ноги з-під ніг виринає земля,
Схиляє в колінах до ночі.
Як опору дать цьому вогню? Ніяк!
В сітях серце вже стрепенулось.
Сплітається рук кругом шиї змія,
І обріїв коло замкнулось...
В танку полум’янім кров в жилах кипить.
А дражнить – очей не звернути.
Торкає долоня обличчя. Ще мить,
І ллється вустами отрута.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730607
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: Андрій Майоров