ЧОМУ, КОХАНА?

Вуста  горіли,  пашіли  руки,
Обнімав  тебе  і  цілував.
У  різноквітті  зелені  луки,
Де  я  кохання    своє    чекав.

Чому,  чому,  чому  моя  кохана,
Так  шаленіє  у  мені  душа?
Чи  нас  на  двох  ділила  зірка  рання,
Чи  рано  засвітились  небеса.

Ми  цілувались,  були  щасливі,
Ховав  нас  місяць  серед  кущів.
А  я  дивився  у  очі  милі,
Неначе  в  долю  серед  дощів.

Чому,  чому,  чому  моя  кохана,
Тебе  я  виглядаю  кожну  мить.
Чому,  чому,  чому  моя  кохана,
Коли  не  бачу  -  серденько  болить?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2017
автор: Віталій Назарук