Не хочу нічого я знати,
Я справді стомилась іти
І слухати всі твої зради
Вже більш не по силі мені.
Не хочу і чути ні слова
Від тебе до тебе іти,
По колу водити без тебе
І просто зірватися і не прийти.
Чому ж ти тримаєш завжди біля себе?
Не треба тобі
Ти так і скажи...
Долоні мої притискаєш до себе,
Говориш слова, що завжди говорив.
Ти вічно не знаєш
І вигляд ти робиш,
Що не розумієш до чого веду
І навіть не знаєш , що посеред ночі
Я тихо шепочу, що досі люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2017
автор: Bogdanka Kalush