Промовлю стиха:
- Втікай від лиха.
Розталим снігом біжи від мене –
Відпала гучно
Сердечна крига –
Тепер гаряче; тепер шалене.
Промовлю ніжно:
- Обходь несніжну.
Тонкий підсніжник пробив поверхню.
Не я вже – інша.
Забудь колишню.
Цілунок магми – покірно-зверхній.
Промовлю згодом:
- Так. Дуже шкода,
Що у негоду –
та все ж весна.
За нею літо –
Як нагорода,
За всі циклони
воздасть сповна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2017
автор: Серафима Пант