Скажу вам: таки існує
Сатанинська сила.
Вчора, пізно проти ночі,
Хатою трусила.
Так, холера, узялося,
Майже до світанку
Виплітав ногами танці
На своєму ганку.
Правда, перед тим з сусідом
Могорич розпили.
Отой слоїк самогону
Удвох роздушили.
Балакали, щось жували,
А що було далі…
А їй- бо, не пам’ятаю!
Запитайте в Галі.
Знаю, що пішов додому,
Дуже хотів спати,
Та ніяк не міг зайти
До своєї хати.
Тільки ступлю я на сходи
Так оті чортячки
Так хатою затрясуть,
Аж я стаю рачки.
До дверей не дотягнуся,
Бо не дають встати.
Мусив до своєї Галі
Каравул кричати,
Аби вибігла та бісів
Рогачем прогнала.
Так вона іще й мені
По рогах додала.
А що чорти? Та від неї
Повтікали в пекло!
А я не міг… то відповз
Сюди, недалеко…
У хліві прокантувався
Майже до обіду…
Боже! Як мені паршиво!
До сусіда піду,
Бо моя домашня відьма
Не дасть похмелитись!
Не дає, нечиста сила,
Мужику пожити!
24.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2017
автор: dovgiy