Там, біля тину, хороводи руж.
Хатина, як мальована картина –
Садочком підперезана довкруж,
А до віконця горнеться калина.
Батьки, як літо, стигле, запашне.
Настояне на сонці пахне сіно…
Нікого час прудкий не обмине,
Та молодому – море по коліна!
Сипне не скоро осінь мідяки,
Разки намиста не продасть калина.
Ще сум не тчуть роки, як павуки.
І в цій годині – вкупочці родина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730137
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2017
автор: Ніна Третяк