Ненавиджу людей - дурні створіння,
Які не знають слова каяття,
Що завжди будуть тим нещасним бидлом,
Яке знущається з невинного життя.
Обвівши раз, надурять вдруге,
А вбити, немов плюнути в асфальт,
Де ваша совість "милі" люде,
Навіщо вам ось ця крива душа.
Чи винна та людина, що вона,
Шукає їсти, пити в тому,
Де вже давно панує цвілина,
Та замість того щоб допомогти такому,
Заплющиш очі, усмішку рукою закрива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730108
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2017
автор: A. V.