Прибились круті хвилі часу
До берега хижих сторіч,
Коли не знаходимо спасу
В епоху складних протиріч.
Земля, мов у рідкісну спеку,
Все піт витирає з чола.
Вона відчува небезпеку,
Бо з курсу збиває імла.
Проснулись зловісні вулкани,
Розстебнута вже кобура.
Чи встигнем сягнути думками:
Не буде життя без добра.
А ми ще не віримо в пекло,
Отримуєм звичний аванс.
Погляньмо, чи небо не смеркло,
Чи маємо світла запас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729931
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.04.2017
автор: Дніпрянка