[i]Затанцювала та не стане
Ця квітнева заметіль.
Здається серце вмить розтане,
По голові солодкий хміль...
Пташки дзвенять у переливах,
Мене втягнули до гіпнозу.
Уже душа співає : " Віва ! "
І потребує ще наркозу...
А сонце, - вмілий дегустатор,
Ласує землю промінцями.
Із ритму збився навігатор -
Блукаю в травах манівцями...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729925
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.04.2017
автор: Мандрівник