Ярослав Мудрий і Оранта. Продовження

Звідки  припливли  сестра  і  брати,
Світла  де  вони  цього  набрали?
Із  країв  далеких  прилетіли
Лебеді,  поклали  пір'я  біле
У  траву,  що  споришем  зростала,
Чисті  перед  Сонечком  постали,
Поклонились  до  землі  смерекам,
Посміхнулись  ластівкам  й  лелекам
І  пішли  збирать  у  ліс  суниці,
Щоб  спекти  рум'яну  паляницю.
Їм  берізки  пісню  заспівали,
Їх  дуби  листочками  вінчали,
Застелили  трави  їм  доріжки,
Роси  їм  умили  білі  ніжки.
Назбирали  хлопці  ягід  красних,
Дівчина  спела  вінок  із  Щастя:
Пролісок  вплела,  підсніжник  білий,
Листячко  верби  додала  миле
Й  заспівала  пісеньку  дзвінкую:
-  Небу  своє  Серце  подарую,
Проросту  пшеницею  у  полі,
Поцілую  верби  і  тополі,
Вишенькою  ніжною  розквітну,
Засміюся  Сонечком  привітним,
З  Вітром  обійму  зелені  гори,
Річкою  проллюсь  у  Синє  море,
Землю  напою  дощем-водою,
Піднімуся  в  Небо  і  з  собою
Позову  найкращі  світлі  чари,
Подарую  Небу  білі  хмари,
Щоб  пливли  із  Сонечком  найкращі,
Дарували  людям  ніжне  Щастя.

Мудра  Бджола

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729885
Рубрика: Балада
дата надходження 22.04.2017
автор: Ната Гончаренко