Душe, моя рiдна…

Душе,  моя  рідна,
плач,  але  живи,
горю  всупереч.
Пекучий  біль  по-життю
ранить,  але  ти  його  стерпи,
він  сил  додасть,
нехай  радість
Життя  перемагає.
Навіть,  якщо  її
трохи  буває,
вона  на  вагу  золота
стане.
Адже  радість  -  вогонь,
що  спалює  страждання
і  біль.
Я  приймаю  і  ціную
кожен  прожитий  день,
все,  що  бачу  навкруги,
це  і  є
життєве,  повсякденне
коло.
Створила  собі  нову  Мету
і  прагну  до  її
здійснення,
навіть,  не  маючи  на  це
сприятливих  умов,
лише  одне  прагнення.
Я  люблю  те,
що  я  роблю,
намагаюся  поліпшити  себе,
на  дорозі  повсякденності
Буття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729729
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2017
автор: Svitlana_Belyakova