Моє кохання осміліло.

Гуляли  в  полі,  сонце  гріло.
І  трави  рвались  в  височінь.
Моє  кохання  йшло  не  сміло,
Твоїх  очей  ловило  синь.

Давала  квіти  нам  кульбаба.
Для  мене  ти  вінок  сплела.
Та  замалий  і  часто  падав,
з  мого  невтримного  чола.

Сміялись  весело  й  раділи,
А  час  летів  повз  нас  у  даль.
Моє  кохання  осміліло.
Торкнулось  губ,  що  той  мигдаль.

У  теби  щічки  рожевіли,
Ховала  синь  своїх  очей.
А  я  вже  сміло,  ой  як  сміло,
Торкнувся  з  ніжністю  грудей...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2017
автор: Totoha