Мелодія серця
Простіть, красуні, як відмовив,
Якусь не палко обіймав,
Не вимовив жадане слово,
Як у шаленстві десь літав.
По тим миттєвостям жалкую,
Бува якась прийде ві сні,
Я з нею пестощі малюю,
На часовій міцній стіні.
Як чарівницю пригортаю,
Голублю блискавки-уста…
Навіщо? Й сам цього не знаю.
Летять зозулині літа…
Напевно десь вона далеко,
Живе в яскравому житті,
Їй діточок приніс лелека…
Не дай, Господь, на самоті.
Волію, щоб були щасливі,
Закохані і ні, жінки.
Нехай квітують на їх ниві,
Повік нев’янучі, квітки.
Спасибі вам, мої чарівні,
За ті цілункові літа…
Світанок йде, збудились півні,
Встає мелодія свята…
19 квітня 2017 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2017
автор: Микола Паламарчук