Проснеться пам’ять в серці у той час,
Коли Ви сам на сам біля могили.
Неначе новий відлік розпочавсь,
Все перебрати вистачає сили.
Наговоритись! – Рідні тут, святі,
Батьки твої, Вони злетіли в небо.
І важко Вам одним на самоті,
Вернути б їх і більшого не треба.
Давно у вічності знаходяться батьки,
Ви про їх пам’ять, приберіть могили
Втопчіть стежину в полі навпрожки,
Вони ж бо до своїх батьків ходили.
Проговоріть біля могили «Отче наш»,
Відправте службу, покладіть їм квіти.
Бо тут святиня, тут притулок Ваш,
Тут можна із батьками говорити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729311
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.04.2017
автор: Віталій Назарук