На клумбі знову розцвіли тюльпани:
червоні, білі, сонячні, рум’яні,
та прийде час, вони, на жаль, зів’януть,
і будуть інші у весни ґердани…
За сонцем повертаються голівки,
пелюстками всміхаються яскраво,
тримають стан граційно, величаво,
зникає сонце, гнуться до долівки…
І серце завмирає від печалі -
тюльпани схожі на моє кохання,
згадала біль і всі мої страждання,
що доля написала на скрижалі…
Весна мене відчула і відразу
в обійми ароматів запросила,
і, як мольфарка, диво сотворила -
зцілила грішну душу від образи…
Дивлюсь на небо, мов дитя, радію,
так хочеться від радості літати,
як соловейко, пісню щебетати,
що знову маю віру і надію!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО