Аркони Храм мені наснився,
Посеред острова Руян.
Час у століттях зупинився,
Там у чистилищі слов’ян.
І триста воїнів на конях…
В форпості віри Мудреця.
У Світовида на долонях…
Під предводительством князя.
Зібрав Сварог Небесне військо,
Останніх Витязів святих.
Зійшли на землю руги тілько,
У світлих ризах золотих.
То двічі зроджені… храмові,
Аркони воїни й жреці.
Зійшли з небес до нас в обнові,
Священні воїни усі.
Прийшли Украйну будувати,
Принесли волю на щиті.
Щоб віру нашу відстояти,
В останній раз, як на суді.
Життя ж не дарма положили,
Не згине знов Варяжа Русь.
Пророки встали із могили,
То Бог на землю повернувсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2017
автор: Дідо Миколай