В житті дуже часто в людей буває,
Якось слово камінець з вуст зірветься.
Мало хто тобі стерпить і прощає,
У відповідь він самосвал висипає.
Слів не має, щоб ту біль передати:
-З хлібом- добром ти до людини йдеш.
А та каменюками починає шпурляти...
Важко! Дуже важко! Та маєм прощати.
І тому хто кидає в нас каміння зла,
Стиснувши зуби від великого болю
Хлібом добра маєм ми відповідати.
Так суперечку тоді зможем владнати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729153
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.04.2017
автор: dashavsky