слово було швидкісним потягом,
з іржавими вагонами і вечірнім чаєм,
в який ти підсипала знаки.
дальня...
ось що він мав на увазі
коли вдягав тебе у мої думки і дороги,
ось що означали ці леви,
які сумирно за нами йшли.
більше не буде осені з атрибутами вокзалу,
довгих листів,
з яких сипались зорі й черешні.
більше не буде голосу
й позачергових рятувань.
востаннє писати зневіру
й швидкісним потягом
надсилати її в невідомість
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2017
автор: Biryuza