Прокидається в рожевості моя земля,
Умивається світанком, відкриває очі,
Чути дзвонів гучність десь здаля,
У блаженстві ранок засіває роси.
Мелодійністю заллється все довкіл,
Феєричністю цей ранок відізветься.
З мертвих встав, воскрес Господній син –
Моє серце і єство усе сміється.
Переповнюється радістю душа,
Сокровеннішого й годі вже шукати.
Мир витає у людських серцях,
Утирає сльози Божа мати.
Звідусіль лунає сонцесяйний передзвін,
Умивається душа ранковою росою.
З гробу встав, воскрес Господній Син,
Воскресає і душа моя сьогодні.
© Тетяна Гриндула, 15 квітня 2017 р. (23 год. 34 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728969
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 15.04.2017
автор: Гриндула Тетяна