Я нiкого не втратив
на цiй вiйнi
Лише вiру, й надiю
I мир у сiм'i
В ciм'i дружнiй i щасливiй
Без нудьги i пихи
Де ми жили - не тужили
I не знали лиха
Лиха хижого, чужого, до
щастя пожадного
На шести курячих лапах,
Бридкого, незгарбного
Як напало теэ Лихо
На тiло бiлесеньке
Запосiло Украiну
i радо, радесеньке..
...................
Так, не Герой,не став у стрiй
Не гину з будь-якого боку
Лише тамую жах та бiль
Вiд сорому та шоку
А Лихо йорзаэ, белькоче
В экстазI звиваючись
До цноти ласе, тiла хоче
Хребтом напинаючись
А розiп'ята Украiна
Нага та розхрiстана
Синами зраджена, безсила
Прикрилась намистами..
Намиста склянi, двогрошовi
Вiд Лиха отриманi
Нехай заклякнуть людськi душi
Та звикнуть до Iменi..
То не Лихо, то Героi
Прийшли на Вкраiноньку
I ведуть до аналою,
неповнолIтню, дитиноньку
Спонукають до "любовi",
наIвну, дурнесеньку
По людськiй штовхають кровi,
до шлюбу, рiвнесенько..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728863
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.04.2017
автор: Сергiй Червонозорянський