Ти побачиш під домом купу машин.
І напевно ліхтар андерсона.
Якщо трохи висунешся з балкону то відчуєш як торкається тебе літній вітерець. Це наче дотик померлих родичів. Вітерець грається з чорним пакетом, він понесе його туди де я ніколи не буду.
Подивись у низ на машини, на свій двір. І знаєш? Якщо зачекаєш то побачиш котів що граються з тінями.
Коли вони ідуть ти не почуєш ні звука, так само нічого не почуєш коли коти змахнувши крилами злетять до зіркового неба і утворять там нове сузір’я.
Моїй милій, ніжній і коханій бабусі, Томі. Цей вогненно-помаранчевий колір нагадуватиме мені ТЕБЕ. Це вогонь багаття, нічні яскраві ліхтарі і рижі дворові пси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.05.2008
автор: lyb41k