Не поспішаймо
(Сонет)
Не поспішаймо, людство й Україно,
в сумні краї, де омертвілі ріки,
де той зі снів, що він уже навіки
і не знайти підземності заміни.
Звичайно, всім там бути неодмінно,
хто як би не співав чи кукурікав.
Й красуні-жінці з бравим чоловіком.
Такий закон природи, що незмінний.
Однак згадаймо, що окрім аптеки,
одвічна є й народна медицина.
По ліках ходить на Землі людина.
Аптек вовки не знають та лелеки.
Частіше під сучасних темпів клекіт,
купаймо в зіллі донечку та сина.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728566
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2017
автор: Анатолій Загравенко