Не раз думками про Дашаву
Перебираю я роки,
Підтверджую,що її славу
Створили всі працівники.
Бо є з давен в неї таланти,
На всіх фронтах її життя.
Не тільки гарні музиканти,
Але й еліта крайова.
Візьміть підземку чи заводи,
Лікарню,школу-будь кого,
Відчуєте чиї то сходи,
Хто так розкрасив в нас село.
Але,дашавці,пам"ятайте
І тих,що тут давно живуть,
І їхню працю поважайте,
Вони ж бо з вами в ногу йдуть.
Скільки добра вони зробили,
Щоби Дашава розцвіла,
А скільки молоді навчили,
Котра тепер стоїть в керма.
Я прізвищ вам не називаю,
Щоб не образити когось.
За копу літ я всіх їх знаю
І бачив,що в нас відбулось.
І як мінялася Дашава
За ті роки,що я живу,
Як виростала її слава...
Це честь невпинному труду.
Бо кожен,хто прибув трудитись,
Хто влився в гарний колектив,
Зумів з дашавцями здружитись,
Частку душі в добро вложив.
А як приємно нам згадати,
Ті наші будні давнини,
Коли ми юні працювати,
Всі по направленню прийшли..
Щиро здружились в одне коло
І дашавчани й ми усі,
І не принизили нікого,
А жили,як в одній сім"Ї.
Минають дні і рік за роком,
Ніщо на місці не стоїть.
Тай і життя йде своїм кроком
Людське в історію століть.
І думалось в спокою жити,
Як личить вільному всоьму,
Дітей навчати і ростити,
Плекати вкраїнську сім"ю.
Але ми в "друзів" скалка в оці,
Наша земля для них сія,
І так в спокійнім,мирнім році
На сході виникла війна.
Але то друга уже тема
І найболючіша за всі.
Це кожної сім"ї проблема,
Бо це не радість і не сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2017
автор: Дашавський поет