Як ти, Господи, терпиш

Як  ти,  Господи,  терпиш
небачений  глум  від  людей  -
знахабнілих,  які  уявляють  себе  
навіть  вищими  Тебе?
Це  вони  безсоромно
рахують  прибутки  щодня,
бо  прибрали  до  рук  нафту,  золото,
землю,  і  воду,  
і  правічні  ліси  -  словом,  те,
що  Ти  дав  безоплатно
нам  усім,  хто  живе  на  Землі  !
Найспритніші  з  безумців  –
Ти,  Господи,  будеш  сміятись  -
продають    навіть
ґрунту  ділянки  на  Місяці!
Добре,  
що  ми  маємо  щастя  -  
щодня  милуватись  зірками,
безкоштовно,  уволю,
допоки  вони  недосяжні  
навісним  багачам.
Будь-котрий  з  них,  якби  тільки  зміг,
зачинив    би  у  власнім  маєтку  ,
як  в  клітці,
Велику  й  Малу  Ведмедиць.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728295
Рубрика: Верлібр
дата надходження 11.04.2017
автор: Любов Матузок