Як щастя спочатку надійно вмостилось,
Мурликало ніжно,мов кіт на печі.
І де воно зараз? Неначе приснилось -
У іншого в когось сидить на плечі.
Та хай йому трясця,не буду ридати.
Ніхто не почує від мене ридань.
Я можу й беззубим хліб чорний жувати
І вибратись годен з брудних калабань.
Як щастя спочатку надійно вмостилось,
Здавалось,ніякі не здують вітри.
І де воно,де воно? Ніби приснилось -
Спурхнуло горобчиком на "раз,два,три".
А,втім,все відносно і щастя відносне:
Лиш сонечко блисне,звільнившись від хмар,
І ти вже щасливий і дихаєш млосно,
І знову готовий тримати удар...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728219
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2017
автор: Михайло Гончар