Чорно-біла душа, місто заснуло,
Ніби нічого ніколи не чуло.
Ніби сьогодні просто не було,
Примарне майбутнє ще не минуло.
Мить зупинилась, секунди немає,
А раптом це сон? Розум не знає.
Чи можливо це гра мрії, уяви?
Що тихо чекає нової забави.
Відсутні мелодії, лиш тихі звуки
Повільні і плавні, танцюючі руки
Колихають у сні втомлену душу
Що хоче прийти з моря на сушу.
Із міста морів цих чорно-білих,
Щоб барви нові знов прилетіли.
Майбутнє прийшло, сьогодні закрило,
Новий відлік часу повільно відкрило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728192
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2017
автор: Наталія Мосійчук