Букет тримав ти незабудок,
Так міцно у своїх руках.
В очах твоїх печалі смуток,
А може просто дивний страх...
Для мене їх подарувати,
Хотів коханий ти давно.
Наважився прийти до хати...
Щасливе долі полотно...
І ось уже слова лелечі,
Зронив коханий з своїх уст.
І тихо так узяв за плечі,
А я стою не ворушусь.
Я так давно цього чекала
І марила про це щодня.
Душею й серцем так кохала,
Та залишалася одна.
І ось нарешті мої мрії,
Збулися любий в одну мить.
Я не відкинула надії,
Душа радіє не болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)