Люблю свою весну п’янку, духмяну,
Люблю її я буйноквіття серед трав.
Люблю її блакитність небокраю,
Люблю я мріяти серед весняних трав.
Люблю весну у мареві рожевім,
Світанки ніжні і погожі дні.
Люблю весни духмяні ночі теплі,
Люблю її до болю, до снаги.
Люблю весну вишнево-барвінкову,
Люблю весну в кульбабовім вінку.
Таку яскраву, ніжну, неповторну,
Люблю весну, щораз нову весну.
Люблю весну в рясних травневих грозах,
Промокнувши серед зелених трав.
Люблю весну у будь-яких прогнозах,
У ній – усе, що ти мені подарував.
Люблю весну у квіті-первоцвіті,
Люблю весну з гудінням перших бджіл.
Люблю весну, вона – дорога в літо,
Люблю весну, свою п’янку весну.
© Тетяна Гриндула, 29 березня 2017 р. (01 год. 05 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2017
автор: Гриндула Тетяна