Весняний дощ ритмічно грає на литаврах,
Танцює на дахах і на міських бруківках,
Біжить бурхливими струмками на бульварах,
В калюжах, як амфібії, пливуть автівки…
Сиджу біля вікна, біжать прудкі краплини,
Ковзаються по склу, мов спритні фігуристи,
Висять на ринвах рясно дощові перлини,
У трубах вітер їм співає голосисто…
Дитинство згадую в такі хвилини часто,
Тоді ми не ховались від дощу ніколи,
Босоніж бігали в калюжах, і горласто
весну вдихали легеневі альвеоли…
Я, як і ви, люблю весняний дощ безмежно,
Але, на жаль, життя ламає нас безжально,
Я стала стримана і дуже обережна,
відносини з дощем змінились кардинально…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728148
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.04.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО