З найпотаємніших куточків грішної душі
Я вимітаю бруд – сміття мого сумління.
Готую для Христа я душу ту,
Аби у святості зустріти Воскресіння.
У кожну шпарку серця зазирну,
В найпотаємнішу клітину я погляну,
Я приготую горницю свою,
Христа Воскреслого у ній я привітаю.
Усе єство вмивається з гріхів,
У таїнствах шукає лиш спасіння.
Очищення крізь покаяння ми приймім –
Христос воскреслий всім несе прозріння.
Душа готова стрінути Воскреслого Христа,
Дверцята серця відчинивши зсередини.
Любов Його до нас усіх – свята,
Для Нього найцінніший скарб – душа людини.
© Тетяна Гриндула, 09 квітня 2017 р. (00 год. 55 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728145
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 10.04.2017
автор: Гриндула Тетяна