Дай, Боже,всім сліпим побачить світ,
Й відчуть красу, а не лиш чути звуки,
В промінні сонячнім втопити горе й муки,
Й з думками світлими у темряві прозріть.
Дай, Боже,знов німим заговорить,
Звучання слів відчути й барви мови,
Пізнати радість від привітної розмови,
Дасть Бог красі врожай добра зростить.
Дасть Бог глухим почути сміх дзвінкий,
Не материнський плач після гіркої втрати.
Хай боронить Господь цей біль пізнати,
Й не скуштувать печалі плід терпкий.
Дай, Боже, і сліпцям скоріш прозріть,
Щоб бачить світ не у кривім люстерці,
Хай світла блиск розтопить лід у серці,
Й душа від скверни зможе відпочить.
З ділком дай,Боже, чесно розійтись
На тім шляху, що доля торувала,
Прогнать брехню, що совість продавала,
Дасть Бог від зазрості навіки відректись.
Дай, Боже, жить між чесними людьми,
Й не стріть вельмож із пихою "крутою",
Пробачить гріх повінчаний з ганьбою,
Й нести свій хрест омитий не слізьми.
Дай, Боже, всім відчути власне "я",
Йти по стезі життя й любити світ безгрішно.
Садить сади, ростить дітей успішно,
Дай, Боже, сил, щоб нам дала земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728109
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2017
автор: Світлана Воскресенська