Ні, не прийду і навіть не посмію
Торкнутись спомином твого пера...
Літав ти птахом, навіть, у завію,
Тобі бажала радощів, добра.
Не потривожу, не порушу спокій.
Без права, хоч надія ще жеврить…
Зійду я сонцем на горі високій,
Моя душа серпанком зазорить,
Засвітиться на весь просторий обрій —
Її впізнаєш дивним відчуттям…
Ти — перелітний птах, такий хоробрий,
І знаєш смак в таємних почуттях.
Будеш ширяти і шукати щастя,
Вслухатися до писку комара…
Хтозна, чи обіграти долю вдасться,
Я ж думкою торкнусь твого пера... 4/07/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2017
автор: Lana P.