Я не знаю тебе. Може, це заплановано вище -
Розриватись між "є" і між тим, що могло би бути.
Розриватись між тим, що так хочеться бути ближче,
І між тим, що доречніше було б тебе забути.
Я не знаю тебе. Ти настільки чужий, коханий.
Обриваєш мене на півслові, на півдорозі.
Та коли кровоточать твої загадкові рани
Ти щоразу стоїш з каяттям на моєму порозі.
Я впускаю тебе, і прощаю все знову й знову.
І вдесяте свідомо входжу в ту саму ріку.
Хоч не вірю давно ні єдиному тво'му слову,
Та любитиму я довіку тебе.. До віку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2017
автор: Svetok