“...І будуть люде на землі”
Т. Шевченко
Прийдуть часи
і вже мене не буде
На цій веселій і сумній землі.
А все залишиться.
І будуть люди,
І знов відлетять в вирій журавлі.
І будуть весни пахощами п’яні ,
І будуть яблуні й акації цвісти,
І знову у травневому дурмані
Когось манитимуть незвідані світи.
І там, де наше відсміялось літо,
Де дим багать нагонив хмари мрій,
Для когось знов заколоситься жито,
І зійде сонце райдужних надій.
І знов комусь вдивлятимуться в очі,
І знов чекатимуть на вічне
“так” чи “ні”.
І будуть ночі, божевільні ночі,
Де все змішається
у кольоровім сні.
А я піду, забутий і несмілий
В німий туман, в безлике нікуди...
І буде сніг кружляти, білий-білий,
І замітатиме мої сліди.
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2017
автор: Терновий