Люблю цей світ, де все квітує і голосить,
Де ранок сонячний купається у росах.
Туман прозорий чи молочний – неважливо,
Для мене головне спіймати вчасно диво…
Не завжди радісна моя душа й щаслива,
Життя жорстоке часом і таке мінливе,
Тому слова римую і малюю казку,
Отримавши від долі ляпас чи поразку…
Здається, я й весна - немовби рідні сестри,
Для нас звучать у небі зоряні оркестри,
Скриплять дерева, листя шелестить від вітру,
Тримає сонце міцно у руці палітру…
Фарбує у зелене трави оксамитні,
А небеса вкриває кольором блакитним,
У розмаїтті всіх відтінків сяють квіти,
І пісня журавлина лине понад світом…
** посестра - найближча подруга
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727648
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.04.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО