Вертаюсь подумки у сиву далеч літ
І бачу там дівча веселооке.
Не віриться, що так постаршав світ,
Шукаю те, що втратив ненароком.
Уперше, мабуть, з відстані життя
Юначі мрії вичахли на попіл.
Гарячий пульс мого серцебиття
І дотепер все відклада на потім.
Легкі думки, як птахи легкокрилі,
Юрмляться й досі в сивій голові.
Літам моїм не затишно на схилі,
У них ще іскорки спалахують живі.
Скажу відверто, чесно, щиро, прямо -
Не хочеться втрачати марно час.
Агонія чуттів, то є життєва драма,
Коли говорить правда без прикрас.
Звикаю жити в світі без марнот,
Юдоль життєва, це тобі не жарти -
Веде, буває, що й на ешафот...
І все ж таки на світі жити варто!
Люби життя - і ніжне, і жорстоке,
Елегії щодень йому твори.
Єсть в ньому вічна таїна глибока -
Можливість все в нащадках повторить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2017
автор: Дощ